Ділова гра для педагогічних працівників

«Вплив сюжетно-рольової гри на формування партнерських взаємин дошкільників»

Мета: підвищувати рівень знань і умінь вихователів при організації сюжетно-рольової гри; удосконалювати уміння знаходити вихід в складних педагогічних ситуаціях, розширювати обізнаність педагогів щодо методів та прийомів керівництва сюжетно-рольовими іграми; розвивати творчий підхід в організації і керівництві грою, підвищувати педагогічну майстерність вихователів, їх творчість.

Попередня робота: консультація на тему: «Методи і прийоми керівництва сюжетно-рольовою грою дітей дошкільного віку».

ХІД:

Шановні колеги! Тема вибрана не випадково. На жаль, наші діти стали менше гратись. Дослідження показують, що у дітей відсутні ігровий досвід і уміння розвивати ігровий сюжет. Педагоги прагнуть виконати «соціальне замовлення» батьків, тобто навчити і підготувати до школи. Час, відведений для гри, заповнюється читанням книг, підготовкою до свят, організаційними видами діяльності. Багато батьків вважають гру непотрібним, порожнім проведенням часу. Виникає питання: чому вихователі і батьки спокійно жертвують часом для гри на користь будь-якої іншої діяльності? Чому дорослі позбавляють малюків можливості грати з однолітками?

Педагогічна дискусія.

Світ дошкільного дитинства тісним чином пов'язаний з грою. Що таке гра? Це життєво важлива потреба дитини, що пізнає світ. Немає нічого гармонійніше дитини, що грається. Сила цієї гармонії настільки велика, що дорослі, що спостерігають за дитячою грою, мимоволі посміхаються, переживаючи радість і захоплення.

Гра – самоцінна діяльність для дошкільника, що забезпечує йому відчуття волі, підвладності речей, дій, стосунків, що дозволяє якнайповніше реалізувати «тут» і «тепер», досягти стану повного емоційного комфорту, стати причетним до дитячого суспільства, побудованого на вільному спілкуванні рівних. Щоб діти могли проявляти творчість в різних видах сюжетно-рольових ігор; щоб вони були цікаві і привабливі, необхідно дотримуватись наступних умов:

• вміст ігор повинен відповідати інтересам і можливостям дітей;
• педагогічний супровід ігор має будуватися з врахуванням поступового розвитку самостійності і творчості дитини;
• предметно-розвиваюче середовище дошкільного закладу має постійно змінюватися.

Чому діти не грають? Як зробити сюжетно-рольову гру дітей більш насиченою і цікавою?

 Керівництво сюжетно-рольовою грою вимагає величезної майстерності і педагогічного такту. Вихователь зобов'язаний направляти гру, не руйнуючи її, зберігаючи самостійний і творчий характер ігрової діяльності дітей, безпосередність переживань, віру в правду гри. Ігри дошкільників деколи носять примітивний характер, сюжет ігор простий, не дозволяє їм повною мірою розвинути свої знання і можливості.

Сьогодні ми намагатимемося відшукати відповіді на ті питання, які нас турбують при організації сюжетно-рольових ігор та керівництві ними.

А для цього я пропоную Вам використати звичайне лото.

Пояснення правил гри:

Для організації гри всі учасники діляться на 2 команди.

 Оцінює роботу команд журі.

Під номером 1 - перше завдання.

Мозковий штурм.

1. Творчий характер сюжетно-рольової гри визначається наявністю … (задуму)
2. Що являється структурними компонентами сюжетно-рольової гри? … (Сюжет, зміст, ролі)
3. Частіше всього на себе в грі дитина бере роль… (дорослого)
4. В процесі сюжетно-рольових ігор формуються такі психічні процеси… (Мислення, уява, пам’ять)
5. Різноманіття і взаємозв'язок ігрових дій, взаємин дітей в грі – це…(сюжет)
6. Одна із умов організації сюжетно-рольової гри – це...

(наявність атрибутів)

1. Гігієнічні умови організації сюжетно-рольової гри – це... (наявність ігрового простору, забезпечення місця і часу для ігор, наявність безпечних для життя і здоров'я іграшок)
2. Способи включення малоактивних дітей в сюжетно-рольову гру – це…( здійснення підтримки в грі, пропонуючи основні ролі …)

Під номером 2 - друге завдання.

Перерахуйте методи і прийоми педагогічного керівництва сюжетно-рольовою грою. Тобто які методи і прийоми допоможуть реалізувати задум вихователя в процесі гри.

По черзі педагогічні працівники називають метод або прийом; команда, що назвала більше методів і прийомів перемагає.

Передбачувані відповіді:

• внесення до занять по ознайомленню з тим, що оточує яскравих образів і – вражень;
• на початкових етапах використання ігор найбільш близьких дітям – сім'я, дитячий садок;
• використання сюрпризних моментів;
• внесення нової іграшки;
• спостереження за грою інших дошкільників;
• спостереження за працею дорослих;
• читання літературних творів;
• обговорення телепередач;
• визначення вмісту гри - відновлення послідовності подій - ігрові дії – обігравання;
• обігравання персонажів і їх взаємодія;
• драматизація казок;
• облік інтересу дітей;
• планування гри;
• розповідь вихователя про те, як би він грав в ту або іншу гру; визначення теми;
• уміння погоджувати свої дії з останніми дітьми;
• придумування сюжету казки або розповіді;
• спільний переказ казки;
• придумування сюжету для двох протилежних по етичних якостях персонажів;
• навмисна зміна ситуацій;
• облік індивідуальних особливостей тощо.

В ході гри вирішуються багато завдань розумового, етичного, трудового і естетичного виховання; розвиваються творчість, самосвідомість і активність дітей. Тож, методи і прийоми керівництва сюжетно-рольовою грою мають бути направлені на:

• формування гри як діяльності;
• використання гри як засобу етичного виховання.

Тобто формування дружніх стосунків, засвоєння дітьми норм поведінки.

Передумови для розвитку тривалої гри:

• уміння дітей вибрати тему;
• уміння розподілити ролі (як правило, це робить дитина-лідер);
• підбір ігрового матеріалу;
• уміння встановлювати правила і чітко виконувати їх.

Під номером 3 - наступне завдання.

 Спробуйте розвинути сюжети наступних ігор: «Подорож автобусом» і «Моряки». (Одна команда бере одну гру, інша – ту, що залишилася).

У чому полягає завдання? Розглянемо на прикладі: «Поліклініка» - головний лікар - реєстратор - лікар - медсестра - педіатр - кабінет щеплення - лабораторія - денний стаціонар - гардероб.

Отже, на початковому етапі спільно з дітьми грає вихователь. На кожному етапі розвитку сюжетно-рольової гри необхідно «відкривати» і засвоювати новий спосіб її побудови. Варто орієнтуватися на здійснення ігрової дії і пояснення дії партнером по іграх. Тож, вихователь формує ігрові уміння, діти – розгортають гру.

 Під номером 4 четверте завдання.

Необхідно розібрати педагогічні ситуації і внести свої пропозиції. Журі оцінює точність, правильність і методичну грамотність.

***

 Юля обгородила іграшкових курчат кубиками – вийшов пташиний двір. Грає, радіє, курчат годує. Прицілився Коля м'ячем: баб-бах! І немає дворика! Гордий Коля – попав в мету! Йому лише шкода, що хлопці не бачили.

         Що сказали б хлопці, якби побачили? Як навчити дітей грати, не руйнуючи гру сусіда?

 ***

 У дитячому садку організовуються ігри в «пральню», «майстерню по ремонту книг».

Чи не краще просто дати дітям доручення попрати, полагодити щось? Чому?

***

 Для гри в школу діти підбирали необхідні предмети. Аліна вчителька, узяла собі портфель, зошити, указку і книги. «А чим нам гратись? – розчаровано виголосила Таня, - ти, Аліна, тоді сама і грайся». Дівчинка зніяковіла, опустила голову, потім сказала: «Друзі, це я в клас все принесла для гри, а ви тепер вибирайте, що вам потрібне», - і поклала всі предмети перед дітьми.

Які почуття переживала Аліна? Який вплив здійснює гра на формування характеру?

***

Ваня будує великий гараж для машин. Все робить сам. Весь будівельний матеріал біля себе тримає. Хлопці сидять поруч і просять: «Дай мені одну пластину покласти!» А Ваня у відповідь: «Сам впораюся!».

Як ви оцінюєте вчинок Вані? Як повинен вчинити вихователь, щоб підтримати гру, не образивши Ваню?

***

Дві дівчинки (їм по п’ять років ) ніяк не можуть домовитися, хто буде мамою ляльки Наталки.

• Я хочу!
• І я хочу! — сперечаються вони.
• Двох мам не буває, - каже одна із них.
• Хочеш, ти будеш сусідкою? – пропонує перша.
• Ні, я буду тільки мамою! – наполягає друга. Одна із дівчаток нахиляється над колискою, швидко бере на руки ляльку і починає її колихати.
• Ну, я тоді не буду з тобою грати! – образилась друга.

Як розв’язати дану конфліктну ситуацію та зробити так, щоб дівчатка грались разом.

***

    Вова (4 роки) веде машину, і його шлях проходить через «клас», де Вероніка) «навчає» своїх учениць - ляльок. «Вчителька» обурена вторгненням автобуса. Обоє гніваються:

• Ти чому нам заважаєш! А ну, йди звідси!
• Це ти заважаєш! Пусти зараз же! Не бачиш, тут шосе проходить! І бути рукопашному бою, якщо не втрутиться вихователь в наростаючий конфлікт.

    Як успішно розв’язати конфлікт дітей? Завдяки якому прийому можна зберегти ігровий задум дітей?

***

Одного разу Слава запропонував дітям, що грали в сім’ю:

• Можна, я буду грати з вами? Я буду татом, приходити пізно і пити вино. А потім буду сваритись.

Іра заперечує:

• Не треба сваритись, мій тато ніколи не свариться.
• І пити вино – це погано, - додає Женя.
• Це чому ж погано? Мій тато завжди так робить… - говорить переконливо хлопчик. Набравши в руки довгих пластин конструктора, він промовляє:
•  Ось скільки пляшок вина я вам принесу!

    Які почуття може викликати у дітей ця гра? Як необхідно відноситися до ігор дітей з негативним змістом, який виникає з ініціативи дітей? В яких випадках допустимо пряме втручання в гру дітей дорослого?

Під номером 5 - п’яте завдання.

Емоціональна пауза «Слово-естафета» - продовжити речення за темою ділової гри «Граючи з дітьми, я зрозуміла…», «Організовуючи сюжетно-рольову гру я відчула…», «При організації сюжетно-рольових ігор мені здається важливим…»…

Під номером 6 - шосте завдання.

Спробуйте перерахувати назви сюжетно-рольових ігор в старшій групі, середній групі, молодшій групі.

Підведення підсумків ділової гри (слово журі).

 Висновок.

Завдання вихователя полягає в тому, щоб зробити гру основним змістом дитячого життя, розвивати її в бажаному напрямі, виховувати дітей в процесі гри. Необхідно організовувати такі сюжетно-рольові ігри, в яких кожний малюк зможе задовольнити свої інтереси, реалізувати свої можливості, вступити в контакт з однолітками.